неділю, 9 лютого 2014 р.

Про "Конституцію тритушок"...

Послухав горлання бойового кролика про зміни до Конституції України і довго думав: чи писати щось з цього приводу? Може кролиководи щось наплужили, може кролик відчув, що у нього виросли крила замість вух, або... Вирішив написати. Якщо тритушки не змогли узгодити єдиний варіант змін до Конституції і не запрошували до цієї роботи представників громадськості, то
а) ні про які системні зміни в країні вони де думали, не думаюють і не будуть; б) стара теза, що політиків у майбутньому не можна й близько допускати як до творення нової Конституції, так і до керівництва країною взагалі, залишається актуальною; в) така "стратегія"  і "плани" парламентської опозиції однозначно на руку владі і є введеням в блуд прихильників Майдану д) наслідком такого кроликошапкозакидацтва може бути ситуація, що перед тим, як знести Банкову - прийдеться знести з Майдану тритушок. е)не можуть еректуси думати і відповідати, як сапієнси
Ой , хлопці, схаменіться!

7 коментарів:

  1. Володю, треба дивитися чесно... Ця війна не за системні зміни. А за можливість домінувати в цій системі. Вони дуже вигідна. Наші люди добрі, все пробачають. Забувають. Наші люди не покладаються на владу, тому і не злопам'ятні на її діяльність. Викручуються самі. А ще не потрібно професіоналізму. Фахової освіти. Тільки дорвися до корита. От за це і точиться основна боротьба.

    ВідповістиВидалити
  2. Подивилася "Хоробре серце". Часи змінюються, але свобода добувається так само важко. Сьогодні змінити систему може той, хто має більше довіри, володіє інформаційними технологіями і любить Україну по-справжньому, не тому що годує, не тому, що виростила, а тому, що вона наша і іншої в світі немає. А Конституція - це Закон, він працює, якщо є в голові. А коли дурні керують, то їм закони не писані. Було б смішно, як би не так "печально". Тримаймося, друзі. Нам ще дуже багато роботи. Це тільки початок виходу на наступний перевал...

    ВідповістиВидалити
  3. Якщо говорити про Конституцію, то воно стало фактором маніпулювання. Як це буває перед виборами питання про російську другу державну, підвищення соціальних виплат, визнання героїв і так далі.

    Але якщо проблему роздули, шановні, то її і треба і вирішити. А не бавитися з нею. Закон - не є для маніпулювання, а для регулювання.

    ВідповістиВидалити
  4. Справедливый Майдан 4.0 наступит тогда, когда каждый будет заниматься своим делом.

    1. Кличко будет ходить бойцом Самообороны Майдана. Гонять пьяных и титушек.
    2. Яценюк будет резать бутерброды на кухне.
    3. Тягнибок займется настоящей идеологической составляющей, т.е. будет стоять на митингах с флагом Правого сектора.
    4. Порошенко будет сидеть возле ящика для пожертвований, и потом выдавать классные финансовые отчеты Майдана, которые еще никто за два месяца так и не увидел.
    5. Турчинов будет одним из пасторов на ночных молитвах.
    6. Катеринчук будет рубить дрова и разносить их по бочкам. Менять в палатках перегоревшие лампочки.
    7. Ляшко будет отвечать за развлекательную программу. Вести ночные концерты. Заменять Руслану пока она будет уезжать в Брюссель для ведения серьезных переговоров.
    8. Гриценко будет ходить в желтой жилетке "Преса" и описывать все происходящее в честной, свойственной ему манере...

    Тогда Майдан точно победит. А пока все эти люди занимаются явно не тем... Yura Berezovskyy.

    ВідповістиВидалити
  5. Непопулярні думки...

    Люди не з'їдайте собі на марне нерви у сварках в мережі... Всі ми) - вихідці з совкової системи, де панує культ чиновництва. Через це совкова система маніпулює суспільством. І змінити її махом не вийде.

    Дуже-дуже багато людей завдяки системі, де не цінується ні освіта, ні професіоналізм, по сьогодні високо на плаву. Вони в державних і приватних структурах, при владі і в опозиції. Тому ні влада не здатна зламати систему, ні "провідні" опозиційні партії, в яких не має чіткої і зрозумілої антисистемної ідеології.

    Справжня боротьба - то тяжка робота щодня... Наприклад, ми можемо хоч луснути, так критикувати відкриття олімпіади в Сочі, але світ з нами буде рахуватися, коли ми влаштуємо значно краще шоу у себе. Можемо доказувати, що фільм "Сталінград" - гімно, але світ про нас почує, коли наш фільм про Крути буде кращий. А ще мають бути такі "дрібнички", як якісне страхування, ІТ-технолігії, гідні пенсії, треба дбати про науку, спорт, дітей, медицину...

    Ніхто не примусить людей чесно працювати, якщо: 1)вони не вміють; 2)не хочуть. Сьогодні домінують випадкові люди і тимчасовики. Тимчасовик не думає про перспективу чи розвиток. Він просто паразитує...

    Маємо припинити нарікати на Америку чи Європу, бо так, як допомагали Україні, то більше хіба-що перепало Польщі, коли їм списали кредити. Ніхто не піде до чужої хати наводити для когось порядок. Хочемо, щоби нас прийняли до шанованого товариства, то маємо доказати, що ми того варті...

    Ще один небезпечний дзвіночок. На місцях прокидаються, перепрошую, якщо комусь різатиме око, "помаранчеві" перешиванці, їх діти, зяті, свояки. Вони вже зачули перемогу, повитирали ложки, і, розштовхуючи інших, знову рвуться до корита через різні новостворені ради, імітуючи патріотизм у мережі і в реалі. Це викликає в людей апатію.

    Що ми маємо? З одного боку, влада, не може впоратися з суспільними проблемами. З іншого боку, очільники опозиції не мають достатнього авторитету. Тому ця в'яла боротьба може тривати десятки років. І нищитиме суспільство, як рутина (ржавчина).

    У цій ситуації було би найлогічніше обрати з середовища Майдану реальних авторитетів, наприклад, тих же Парубія чи Гриценка чи когось іншого, і делегувати їх на переговори з владою... Не думаю, між прихильниками "Солідарності" і польською партноменклатурою було менше напруження. Було все - барикади, арешти, страйки, бійки з міліцією і армією, палали вулиці. Але все-таки здорові сили в суспільстві взяли верх і люди сіли за переговори. Про їх наслідки можна судити по нинішній Польщі.

    Що вимагається від наших політиків сьогодні?.. Від тих і тих... Не брехати, що завтра всі будуть у шоколаді, а зібратися і розробити чіткий, поетапний план виходу з кризи. Де буде зрозуміло розписано, що має вирішуватися першочергово, а що переноситься у папку довгострокових рішень.

    Без варіантів... Олег Ущенко

    ВідповістиВидалити