вівторок, 22 грудня 2015 р.

Віктор Паюк: Прощання з Лєніним


           
25 років тому, в серпні 1990 року мій рідний Тернопіль попрощався з Лєніним-Ульяновим. Я тоді працював у телевізійній мережі, ба, навіть, очолював профспілку Республіканської мережі телебачення №5, що охоплювала 350 працівників з 4 областей України: Хмельницької (від Кам’янця-Подільського), Тернопільської, Рівненської, Волинської (аж до Ковеля). Безперечно, настрої в людей стосовно незалежности України різнилися від негативного несприйняття й аж до пафосного «Україна понад усе!».
            Проте серпневий полудень 1990 року (даруйте, підзабув точну дату) закарбувався в моїй пам’яті на все життя: Тернопіль, згідно з рішенням міськради, планував прощально «помахати ручкою» лідеру знедолених (майже, як у мого тезки Г’юґо).

понеділок, 21 грудня 2015 р.

Дар'я Ліс:Країна має знати своїх героїв

Життя триває ... Хтось згадує про чергову річницю Площі, хтось тужить за справжнью зимою, хтось думає про зовсім інші речі ... І все це плавною наближає нас до 20 грудня. Суперечливий такий день. 

четвер, 17 грудня 2015 р.

"Право на колір" як виклик ворожій пропаганді


В інформаційну епоху і слово,  і зображення, і звук має велику вбивчу силу. Заходи ХІІ Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA були об'єднані єдиною темою "Пропаганда". Організатори відзначали цей вибір ти, що "увага всіх українців прикута до війни на Сході, бо вона розв'язана задовго до пострілів - у першу чергу, зброєю медіа та пропаганди".

понеділок, 14 грудня 2015 р.

"Як вчила моя українська бабуся..."Промова Світлани Алексієвич

Увечері 10 грудня, після церемонії вручення Нобелівської премії, в ратуші Стокгольма відбувся Нобелівський банкет. В кінці торжества лауреати виголосили короткі промови. Світлана Алексієвич говорила про радянську людини, про відступ демократії, про своїх вчителів і про дорогу, якою до своєї свободи йде Бєларусь. Пропонуємо український переклад промови.

понеділок, 7 грудня 2015 р.

Світлана Алексієвич. Нобелівська лекція

7 грудня бєларуська письменниця Світалана Алексієвич (уродженка Івано-Франківська) виступила в Стокгольмі з Нобелівською лекцією. Пропоную переклад повного тексту лекції " Важко в наш час говорити про любов"

субота, 5 грудня 2015 р.

Поки Президенту

Петре Олексійовичу! Не збирався писати ні тобі, ні твому оточенню. Попри всі "за" і "проти". Але...Маю за честь цитувати Ларису . Скажу більше. Без тебе ми би виграли війну. А без неї і тисяч таких, як вона - виграш  неможливий. А ти, або зрадник України, або нікчема, як управлінець... Не роби із себе жертву. Тобі не подобається наша земля і наші люди? Подивись на свої руки....Пальці в двері тобі ніхто, наскільки мені відомо, в двері не пхав... Не хочеш, чи не можеш бути Президентом - піздуй в Ростов, або лети не Багами (Сейшели, Панаму...). Тільки не ганьби країну, на нещастя якої ти все таки легітимний Президент...