Свою точку зору на те, що громадяни сусідньої країни називають західну частину Бєларусі "східними кресами" для "Бєларуського Радіо Рация" висловив історик з міста Гродно Алесь Кравцевіч.
Радіо Рация: Як ви прокоментуєте позицію тих осіб, які вважають, що території колишніх "східних кресів"
зберігають здебільшого польську спадщину? А Монюшко, Костюшко або Ожешко - це фігури польської історії і культури?
- Це не заважає нам визначати свою позицію, і ми це робимо навіть в умовах проросійського режиму. Взяти той же баннер (на в'їзді в Гродно - ред.) Миколи Радзивілла Чорного і інших історичних постатей. Ми вважаємо, що Костюшко - це і наш національний герой. Ми вважаємо, що Монюшко - засновник і нашої національної опери, і маємо для цього всі підстави. На цьому і потрібно шукати взаєморозуміння.
Алесь Кравцевіч звертає увагу на сам термін " східні креси":
- Я маю до цього свій підхід і свій погляд. Мені не подобається ця "гра в слова", коли придумують якесь слово-табу, і пізніше проти цього борються. Це стосується і нас. Наприклад, наші сусіди-литувіси закидають нам, щоб ми не називали їх литувісами, а їх країну Литува, а називали Литвою і литовцями. Хоча самі вони називають себе і Литува, і Литва. Мені теж не подобається, коли якісь люди протестують, що ми вживаємо слово "жиди" в бєларуській мові. Але це нормальне слово, яке використовувалось в моєму селі і ніяких негативних відтінків не мало. Таким чином, якщо ми протестуємо проти такої гри слів щодо нас, то ми повинні толерувати таку ж ситуацію і у сусідів.
На думку професора Алеся Кравцевіча, більшість поляків, застосовуючи слово "креси" не робить цього в негативному контексті, а використовує виключно як географічне поняття, яке існує в історіографії. Інша справа, що деякі як польські, так і бєларуські діячі надають цьому негативний сенс:
- Треба розрізняти коннотацію негативну, і коннотацію чисто науково-історичну. Тим більше, пам'ятаючи вислів Пілсудського про те, що Польща нагадує бублик, коли всередині - порожньо, а найцікавіше - по краях. Тому я не знаю, чи варто протестувати, чи варто абсолютизуватись з цим словом "креси". Я думаю, що потрібно розбиратися в кожному конкретному випадку, як зі словом Литва. Якщо в документі стоїть слово "Литва", то треба розбиратися, мова йде про етнічну сучасну Литву, чи мова йде про Бєларусь. Мене слово "креси" не дратує. Але я нікому не дозволю і називати мене "кресов'яком". Тому що я бєларус. Однак, ще раз наголошу, треба шукати порозуміння. Мені теж не подобається така неохота деяких польських колег і громадян Польщі не визнавати, наприклад, спільність такої фігури як Адам Міцкевич. Мені і самому доводилося не раз сперечатися, що Міцкевич - це не тільки польський поет, але наш, який писав про цю землю, жив на цій землі, яку любив. Поет, який знав бєларуську мову, але вона тоді була селянською, і він писав на мові літературній. Все ж російські аристократи, які говорили французькою, вони ж не були французами. І тому я скажу головне - не треба зайвих емоцій.
Радіо Рация: Які ще є найгостріші та суперечливі питання, якщо говорити про історію Бєлорусі та Польщі?
- Проблем вистачає. Наприклад, справа Армії Крайової на території Бєларусі. Хоча я згоден з тим, що ветерани АК визнані ветеранами в Республіці Бєларусь. Але є і багато питань. Наприклад, в Новогрудському йшли бої між Бєларуською крайовою обороною, створеною при німецькій окупаційній владі, і підрозділами Армії Крайової. На чиєму боці ми будемо? Я думаю, звичайно, на боці бєларусів, це наш бік. Я вважаю, що і в новітній історії є проблеми, які треба обговорювати, наприклад, Карта поляка.
На думку професора Алеся Кравцевіча, слід провести велику міжнародну конференцію на тему спірних історичних питань. "Тільки через діалог можна дійти до взаєморозуміння", - додав історик. Але дискусію потрібно вести наукову і аргументовану. Наш співрозмовник також підкреслює, що перед розумінням насамперед треба позначати свою власну позицію, хоча, на його думку, деякі бєларуси ще мало захищають своє. Повністю розмову з професором Алесем Кравцевічем слухайте в приєднаному звуковому файлі:
Знимка із Беларускае Радыё РАЦЫЯ
Немає коментарів:
Дописати коментар