про розірвану греблю в Будапешті

 На цій минулорічній знимці Будапешта не зорієнтуєшся, що 30 літ тому тут вирувало людське море. Угорці вийшли протестувати проти будівництва греблі через Дунай. В Україні виросло ціле покоління, котре не уявляє гігантоманію совітів. тим більше мало  знають про події у наших сусідів. Отож дуже коротко.. В середині 1970-х років було вирішено перегородити річку Дунай. Гребля планувалась між Угорщиною і тодішньою Чехословаччиною біля угорського містечка Надьмароша. Першим про небезпеку у статті "Гірше не буває" написав біолог Янош Ворго у 1981 році.

Поки бюрократична машина Ради Економічної Взаємодопомоги узгоджувала плани масштабного будівництва та вишукувала необхідні кошти, зерна сумніву у доцільності почали сходити. В січні 1984-го під час суспільної дискусії у клубі "Ракпарц" народилася петиційна кампанія з проханням призупинити проект, доки не буде всебічно вивчене вплив будівництва на довкілля. Звернення підписали більше 10 тисяч осіб - нечувана протестна цифра для того часу. Комуністична влада на чолі з Яношем Кадаром в звичному стилі проігнорувала суспільне незадоволення. Відтак у вересні автори петиції формують протестну групу "Дунайське коло". Щоб поширювати свою позицію група створює власний самвидав, де публікуються просвітницькі матеріали. У 1986 році планується акція , відома як "прогулянка Дунаєм". Влада змушує організаторів відмовитися від затії, але радикальні публічні виступи  були лише справою часу. Прокремлівська влада й уяви не мала, що екологічний опір в Угорщині стане її могильником. У 1988 році на базі природоохоронних організацій та опозиційних структур постає Надьмарошський комітет для координації протестів проти будівництва греблі. Після прес-конференції з австрійськими "зеленими" на 12 вересня була запланована акція протесту. Після обіду в центр Будапешта почали стікатися організовані групи небайдужих угорців, щоб вирушити до парламенту. На транспарантах був перелік сіл, котрі могли бути затопленими, гасла організаторів в т.ч. пророче "Геть з греблею!". Кількість протестувальників збільшувалась на очах. Люди прагнули не лише вільного Дунаю , але й вільного життя. 17 вересня сотні мешканців угорської столиці вирушили потягом в Надьмарош, аби підтримати місцевих активістів. До кінця року в Будапешті відбуваються ще дві великі демонстрації. В той час Надьмарошський комітет збирає підписи під новою петицією з вимогою референдуму про припинення проекту будівництва греблі. У лютому 1989 року в парламент передається майже півтори сотні тисяч підписів. В квітні відбувається ще одна масштабна демонстрація,участь в якій взяло більше 14 тисяч осіб... І уряд капітулював. В травні оголошується двомісячний мораторій на будівництво греблі, згодом мораторій продовжують до жовтня. У жовтні правляча до цього часу Угорська соціалістична робітнича партія була розпущена. Ніякі маніакальні греблі не могли спинити праведного народного гніву...