Порох треба тримати сухим. З цієї давньою приказкою ніхто не стане сперечатися. Особливо тепер, в наш такий непростий з точки зору безпеки час. Світ воює. Світ здурів і воює. Щодня гинуть люди. Вже мільйони біженців, які втекли з тих земель, де йдуть бойові дії, блукають землею і морем, шукаючи свого місця під сонцем.
І ,як виявляється, знайти його не так просто. То там, то тут виникають нові прояви збройного насильства. І кінця цій агресії поки що не видно. Навпаки. Агресія починає проявлятися все на більшій території планети.
Так що там, звичайна стрілянина, до якої вже всі звикли настільки, що навіть не помічають кількість жертв. Навіть авіаудари новітньої летальної зброї сьогодні вже не викликають жодного здивування. Особливо після заяв Північної Кореї, що вона прицілюється для удару по американській військовій базі і для цього успішно випробовує ядерні та водневі бомби. Ну і ракети випробовує, на яких ті бомби мають доставлятися в світ прав людини, справедливих судів, чесних виборів і рівних можливостей.
У такій ситуації, коли США, або Японія, або Південна Корея стануть проводити широкі військові навчання, ніхто не здивується. Треба ж якось відповідати на загрози і реально готуватися до їх нейтралізації. Ніхто не засумнівається в необхідності таких навчань в європейських країнах через протистояння з Росією і не тільки з нею. І ніхто не здивується військовим навчаням в самій Росії, з огляду на її протистояння не лише із Заходом, але і з найближчими сусідами. Вони збираються воювати. Захищатися або нападати - це вже справа десята. Головне, що збираються.
А ось що на них військових навчаннях робить Бєларусь - вимагає окремого аналізу. Причому на своїй власній землі, де бєларуси можуть і мають право проводити свої навчання хоч кожен день, не вимагаючи нічиєї опіки. Так ні ж ж. На цю свою землю незрозуміло навіщо впустили велика кількість іноземних вояків і новітню бойову техніку сусідньої держави. І тепер весь світ ламає голову, підуть ці війська після навчань до себе на батьківщину, залишаться тут як постійний контингент військ Російської Федерації, чи може залишаться тут у вигляді незрозумілих зелених чоловічків, залишаться переодягнені в бєларуську військову форму, залишаться як відпускники і просто озброєні представники "русского мира", або зроблять в Білорусі військовий переворот, або підуть, наприклад, в будь-які сусідні країни, або ... Ну, варіантів тут безліч. Все і не перерахуєш.
Для російських військ, які тепер стало окопалися в Криму і мають досвід бойових дій в Грузії і не тільки там, прощупати бєларуську землю для подібних завдань справа дуже корисна. Ну уявіть собі, що Бєларусь, як колись Україна, вирішити вибрати європейський напрямок розвитку. Ну як можна самим щось вибирати, коли на твоїй території чужі війська? Або, якщо ці війська вже провели широкомасштабні навчання як цю територію в разі чого пройти зі сходу на захід і з півночі на південь за такий короткий час, що і мобілізацію оголосить не встигнеш. Але в бєларуському військовому штабі і в бєларуських політичних кабінетах таких варіантів розвитку, напевне, не бояться. А якщо і бояться, то набагато менше ніж українського розвитку подій або виникнення в головах бєларусів який міфічної країни, типу Вейшнорії, звідки демократичні ідеї з їх жагою до прав людини, справедливих судів, чесних виборів і рівних можливостей можуть поширитися на всю Бєларусь, і тоді наша країна, як і США стане потенційною мішенню Північної Кореї.
Як казав класик, це було б дуже смішно, якби не було дуже сумно. Адже Бєларусь з цього моменту може бути реально залучена в чужі конфлікти. Причому проти власної волі. Адже її армія тепер може розглядатися іншими країнами як частина збройних сил сусідньої держави. Ну а для свого населення влада втрачає останній аргумент в свою користь. Адже ще зовсім недавно цим аргументом було те, що Бєлорусь, хоч і не багата, але нейтральна мирна країна, яка не втягнеться в жодні збройні авантюри.
Переклади українською творів Віктора Сазонова
Немає коментарів:
Дописати коментар